| Дата | Гід / гідеса |
|---|
Зустрічаємось на залізничному вокзалі Ворохти о 09:01, снідаємо у кафе.
Переїздимо у колоритне с. Криворівня, щоб побувати на справжній гуцульській коляді. Тут ви почуєте колядки, які передаються з покоління в покоління, і відчуєте справжній дух Різдва.
Особливе дійство буде відбуватися на подвір’ї дерев’яної церкви Різдва Пресвятої Богородиці: колядники у традиційному гуцульському вбранні утворять навколо храму коло, співаючи під звуки трембіт, цимбалів, скрипок і дзвіночків.
Обідати будемо у Верховині — столиці Гуцульщини. Тут також помилуємось прекрасними краєвидами з оглядової вежі.
На ночівлю переїжджаємо у кемп «Білий Слон Дземброня», де оселяємось у затишній чотиримісній кімнаті або хостелі (за додаткову плату можемо запропонувати комфортніше помешкання — котедж із каміном).
У просторій їдальні, під потріскування дров у каміні, зберемось на святкову різдвяну вечерю із традиційними стравами гуцульської кухні.
Завершуємо день у паркій сауні, смакуючи запашний карпатський чай з медом.
Смачно снідаємо й готуємось до гірської прогулянки. Збираємо невеличкий рюкзак із найнеобхіднішим — і вйо до пригод.
Переїздимо вздовж зимового Чорного Черемошу в с. Зелене, де стартує піший маршрут до одного із наймагічніших місць у Карпатах — Угорських скель (1250 м). Кам’яні велети, що височать серед густого лісу, створюють просто казкову атмосферу.
Під час прогулянки заходимо до гуцульської родини, що мешкає в горах. Господиня Олена завжди радо вітає мандрівників і пригощає обідом із традиційних карпатських страв. Якщо ж не вдасться побувати у цій господі, влаштуємо поживний пікнік-перекус десь на затишній галявині.
Завершуємо прогулянку протяжністю 15 км у с. Зелене й переїздимо у кемп. Відпочиваємо, приймаємо душ і вечеряємо.
Снідаємо, збираємо речі (адже сюди вже не повертаємось) і готуємось до завершального дня нашої мандрівки.
Сьогодні продовжимо насолоджуватись гуцульською атмосферою і відвідаємо кілька тутешніх музеїв.
Спершу заїжджаємо у с. Красник, де розташований Музей гуцульського побуту. Василь Тупилюк, засновник та гід, натхненно розповідає про полонинське господарство й сплав лісу. Серед експонатів чимало родинних реліквій, музичних інструментів (дримба, трембіта, тилинка), робоча піч і навіть бартка січового стрільця.
Музей кінофільму «Тіні забутих предків»
Побуваємо у хаті Петра та Євдокії Сорюків, де у 60-х рр. під час зйомок жив режисер Сергій Параджанов, а також гостювали оператор Юрій Іллєнко, художник Георгій Якутович, актори Іван Миколайчук, Лариса Кадочникова тощо.
Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів імені Романа Кумлика
Тут оглянемо експозицію, яку збирали понад 30 років. Особливе місце у ній належить давнім музичним інструментам. Почуємо, як звучать гуцульські мелодії на скрипці, цимбалах, дримбі, лірі тощо.
Обідаємо у кафе, а тоді переїздимо до залізничного вокзалу Ворохти, де завершуємо нашу мандрівку не пізніше 19:00.